Складні мережки

Стовпчик дуже широко використовують в оздобленні вишитих речей. На основі стовпчика вишивають майже всі складні мережки.

Спочатку шиють закріпку і нижній ряд прутика, обкручуючи по чотири вертикальні нитки. Дійшовши до протилежного краю мережки нашивають ліву закріпку, підрізають і витягують нитки для прутиків (верхнього і нижнього) стовпчика. Після цього зразок повертають, виконують протилежний ряд прутика обкручуючи ті самі нитки, які обкручувались при виконанні першого  ряду.  Дійшовши до закріпки, голку з ниткою виводять до другої чисниці, зразок повертають і зверху над чисницею виконують першу і другу прутинки.  Далі голку виколюють під чисницею за другою прутинкою і обвивши її, опускаються по ній вниз до третьої чисниці. Після цього нашивають настилку на першій і другій прутинках,  виводячи голку під настилкою між першою і другою прутинками, та виконують пересяг. Так нашивають настилки до другої  чисниці. Далі обкручують наступні дві прутинки зверху над чисницею і продовжують процес настилання, як у першому стовпчику. Дійшовши  до закріпки, голку з ниткою  виводять біля третьої чисниці і, повернувши зразок, виконують над чисницею останній ряд прутика.

Гречечка  застосовується як обвідка, якою прикрашають рубці.

Послідовність виконання така сама, як у мережці стовпчик. Після прутикування крайніх рядів мережки вишивальну нитку виводять під другою чисницею і обкручують  першу прутинку зверху  над  чисницею, а знизу – способом  у петлю. Другу прутинку  обкручують тільки над чисницею, по ній опускаються вниз  до третьої  чисниці і роблять  настилки так, як і в стовпчику, тільки до половини витягнутих ниток, потім піднімаються вверх і обкручують над чисницею третю прутинку. Обвивши її, опускаються по ній до середини і накладають настилки  на третій і другій прутинках від середини до верху. Кожну третю прутинку обкручують зверху і знизу . Далі процес повторюють. Закінчивши виконувати гречечку, зразок повертають і виводять голку з ниткою біля третьої  чисниці для обкручування прутинок. Вільні від настилу прутинки обкручують зверху і знизу, тобто подвійним прутиком.

Вівсяночка дуже поширена в народній вишивці. Її виконують під рубцями і біля узорів народних сорочок, а також в обвідках з лиштвою.

Нашивши закріпки верхні та нижні ряди прутика, приступають до заповнення середини мережки. Виводять голку з ниткою під другою чисницею і обкручують першу і другу прутинки зверху та знизу, а третю – зверху над чисницею. Обвивши її, голку з ниткою спрямовують вниз до третьої чисниці і роблять настилку на трьох прутинках. Захопивши першу прутинку, голку виводять під настилкою між першою і другою прутинками, роблять пересяг, виводячи голку між другою та третьою прутинками, і виконують другий пересяг. Настилки нашивають до половини витягнутих ниток. По третій прутинці голку з ниткою спрямовують вверх і обкручують  четверту та п’яту прутинки. По п’ятій прутинці голку ведуть до середини  і роблять  настил на п’ятій , четвертій  і третій прутинках від середини  до верху. Шосту прутинку  обкручують зверху і знизу, а наступні – тільки   зверху. Таким чином, вівсяночку виконують так, як і гречечку, лише стібки постійно  настилають на трьох прутинках, а вільну четверту прутинку обкручують зверху і знизу. Закінчивши виконувати настил, голку виводять до третьої чисниці і прути кують останній ряд.

Лучка  найбільше викори­стовується в обвідках під рубцями скатерок, покривал і рідше — в обвід­ках біля узорів. Виконують її кольоро­вою ниткою, здебільшого червоного кольору.

На відміну від інших прозоро-рахункових технік заповнення середи­ни починають зліва направо, виконав­ши прутикування верхнього і нижньо­го рядів мережки. Кольорову нитку закріплюють по середині лівої закріп­ки і роблять настилку через закріпку і першу прутинку, яку обкручують вниз або вверх до чисниці. Прутинки об­кручують щільно, щоб нитки тканини не проглядалися. Дійшовши до чисни­ці, настилають настилку на першій і другій прутинках. Захвативши другу прутинку, обкручують її до половини, потім настилку роблять на другій і третій прутинках. Третю прутинку обкручують до чисниці і т. д. Дійшов­ши до кінця мережки, зразок поверта­ють і виконують другу половину лучки так, як і першу. Отже, біля чисниць на одних і тих самих прутинках буде по одній настилці, а посередині — по дві, які лягають одна на одну.

Ляхівка  — найбільш по­ширена техніка вишивки. ЇЇ виконують на різних виробах, а найбільше на жі­ночому одязі. Застосовують як обвідку і прикрасу узорів.

Зверху вниз справа нашивають за­кріпку; витягнувши одну нитку піткан­ня, виконують нижній ряд прутика, а дійшовши до кінця, нашивають другу закріпку. Далі зразок повертають і ви­конують протилежний ряд прутика.

Дійшовши до закріпки, зразок зно­ву повертають, голку з ниткою виводять нижче другої чисниці, обкручу­ють зверху дві прутинки, ведуть голку вниз, накриваючи настилкою третю і четверту прутинки посередині та виводячи голку так, щоб прутинки обви­ла петля. Після цього голку спрямовують вниз до третьої чисниці і, обвив­ши п, голку спрямовують вверх для накладання настилки по середині пер­шої і другої прутинок у петлю. Далі голку спрямовують вверх до другої чисниці і, захвативши на голку вишивальну нитку, над чисницею викону­ють чотири прутинки. Знову утворю­ють ляхівку (ромб) на чотирьох прутинках. Закінчивши виконувати ляхів­ки, зразок повертають і переходять до третьої чисниці, на якій виконують останній ряд прутика.

Багаторядна ляхівка за­стосовується як самостійний узор для оздоблення одягу і декоративних ре­чей, поєднуючись з іншими техніками.

Спочатку виконують звичайну ля­хівку, але нижню чисницю не прутикують. Після виконання першого ряду ляхівки через чисницю підрізають і витягують нитки для другого ряду. Виконують його, як і перший, при цьо­му ромбики верхньої одинарної ляхів­ки мають бути розміщені навпроти проміжків ляхівок другого ряду, тобто у шаховому порядку. Закінчивши другий ряд ляхівки, залишають дві нитки на чисницю, витягують нитки на тре­тій ряд ляхівки і виконують його, роз­міщуючи ляхівки навпроти ляхівок першого ряду. Коли виконують дру­гий, третій або четвертий ряд ляхівки, то чисниці не прути кують, а роблять лише переходи вишивальною ниткою по чисниці. Закінчують мережку пру­тикуванням останньої чисниці.

Ляхівка з настилом  ви­конується послідовно рядами, як і багаторядна ляхівка, тобто спочатку пер­ший ряд, чергуючи ляхівки з настилом, потім другий. Закінчують виконання прутикуванням нижньої чисниці. Як­що настил шиють кольоровою нит­кою, то спочатку виконують ряди ля­хівок згідно з узором, а потім настил. Якщо шиють нитками одного кольору, то ляхівки і настил роблять одночасно.

Прутик з настилом  нази­вається так тому, що в узорі є вільні прутики і прутики з настилом. Викону­ють його найбільше на рушниках рослинно-геометризованим або геомет­ричним орнаментом (виноград, кали­на), а також на рукавах та подолі жіно­чих сорочок. Шиють цю мережку за малюнком рядами справа наліво звер­ху вниз. Між настилом прутинки об­кручують з двох боків. Усі стібки ви­шивальної нитки на чисниці мають лягати в одному напрямку.

Чисна мережка  характер­на тим, що в її узорі зовсім немає віль­них від настилу прутиків, а ряди її розділені чисницями. Чисна мереж­ка утворює геометричний орнамент. З давніх часів чисна і безчисна мереж­ки виконувалися під рубцями подолу народної сорочки, а іноді на уставці, рукавах у поєднанні з лиштвою.

Безчисна мережка  відріз­няється від чисної тим, що не має чисниць, та будовою узору.

Спочатку виконують ліву та праву закріпки і перший ряд прутика, тим самим визначивши місце мережки і зробивши розрахунок ниток тканини на неї. Потім відраховують дві гори­зонтальні нитки від нижнього краю закріпки, підрізають та витягують дві нитки і шиють нижній ряд прутика так, щоб його прутинки точно збігали­ся з прутинками верхнього ряду. Відступивши зверху та знизу від рядів прутика ще по дві нитки-чисниці, підрізають та витягують нитки тканини на мережку.

Цю мережку краще виконувати у п'яльцях, щоб вона не стягувалася. Для зручності вишивання горизон­тальні нитки витягують не через весь узор, а поступово — частинами. На­стилання стовпчиків виконують від­повідно до узору. На кожний елемент-стовпчик накладають по чотири на­стилки. Безчисна мережка характерна для Полтавщини.

Шабак найкраще викону­вати в п'яльцях. Весь узор мережки складається з окремих стовпчиків різ­ного кольору. На Поділлі його виконують червоними, чорними, білими і жовтими нитками, а в західних областях України — нитками більш яскравої гами.

Визначивши місце для мережки на тканині, виконують ліву і праву закріпки. Від верхнього і нижнього країв правої закріпки відраховують по дві горизонтальні нитки на першу і остан­ню чисниці, витягують по чотири нитки для прутика і по дві для других чисниць. Між цими чисницями зали­шаються нитки на шабак. Ці нитки підрізають біля правої закріпки і ви­тягують приблизно на ширину одного рапорту. Закріпивши вишивальну нит­ку під правою закріпкою, починають вишивати мережку. Стовпчики мереж­ки шабак виконують не тільки насти­лом, як інші мережки, а й способом плетіння ліски. При цьому на голку набирають першу прутинку і протягу­ють голку з ниткою над другою. Повертаючись назад, набирають на голку другу прутинку і протягують голку з ниткою над першою. Коли зробили так три-чотири рази, утворюється стовпчик.  Потім закріплюють вишивальну нитку на вивороті і починають шити шабак знизу вгору справа наліво. Це початкове заповнення мережки роблять вишивальними нитками, які є ніби фоном для узору. Після цього заповнюють місця середніх фігур,які вишивають так само, тільки нитками іншого кольору. Закінчивши вишивати перший рапорт, нитки тканини підрізають для другого рапорту і так послідовно доходять до кінця мережки.

 Мережка затяганка ( вико­ристовується як основний орнамент на чоловічих та жіночих сорочках). Вона характерна головним чином для Полтавщини. Орнамент вишивають не настиланням, а затягуванням вишивальної нитки в тканину.

Визначивши на тканині місце для мережки, нашивають закріпки і, витяг­нувши одну нитку після верхньої чис­ниці, шиють одинарний прутик. Послі­довно через кожні дві нитки витягують одну нитку піткання. Кожний ряд ви­конують новою ниткою і тільки справа наліво. Наступні ряди згідно з узором виконують прутикуванням і затягуван­ням вишивальної нитки, тобто на місце витягнутої з тканини нитки протя­гують робочу нитку.

Квадратикова мережка  виконується в такій послідовності. На­самперед по її контуру виконують закріпки-качалочки на чотирьох нит­ках тканини. Потім підрізають і витя­гують по три нитки основи та піткання через 12 ниток, утворюючи квадрати.

Після того як зроблено контур для мережки і витягнуто нитки, починають обшивати квадрати мережки прути­ком. Для цього спочатку прутикують мережку по контуру, а потім квадрати. Вколюючи голку по середині квадрата, прутикують кожну сторону його проти руху годинникової стрілки. Ді­рочка по середині квадрата утворю­ється завдяки тому, що за кожною обкидкою прутиків квадрата вколю­ють голку в його середину. Обшивши квадрат, голку виколюють на виворіт­ний бік і протягують її з вишивальною ниткою попід нитками до другого квадрата.