Остаточна обробка вишитого виробу. Монтування.

 Заняття  для ІІІ курсу ХВ

Тема:  Остаточна обробка вишитого виробу. Монтування.

Навчальна мета: Практично навчити виконувати опоряджувальні операції у відповідності до технологічних та технічних норм.

Виховна мета: Прививати любов до чистоти,  охайності та культури подачі вишитих виробів.

         Матеріально-технічне забезпечення та обладнання: мило, вода, ємність для води, крохмаль, марля, праска, голка , нитка, булавки.

         Тип заняття: практичне.

                                                  Хід заняття

1.Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Практична робота: Опорядження вишитих виробів.

а) підготовчі операції;

 Після перевірки якості вишивання,  вироби надходять на остаточну обробку. Їх потрібно витрусити від пилу, кінців ниток і замочити у мильному розчині (температура – 25^оС). Потім перуть найбільш забруднені місця виробів: чохли, комір, рукави, станок. Після прання вироби прополіскують спочатку у теплій, потім у холодній воді і підкрохмалюють.

б) приготування крохмального розчину;

Крохмальний розчин готують наступним чином: крохмаль проціджують через марлю або сито і вливають у теплу воду. Щоб визначити, чи достатньо у воді крохмалю, у розчин опускають клаптик білої тканини. Якщо вона буде слизькою, то крохмалю достатньо.

Сорочки, виготовлені з білої бавовняної тканини крохмалять завжди. Шовкові не крохмалять, а полощуть у воді з додаванням оцту, що надає тканині певного блиску.

Вишиті сорочки, висушені на повітрі, обов’язково прасуються вогкими, а якщо вони пересохли, то збризкуються водою.

в) Інструктаж з техніки безпеки та технологічні вимоги до прасування вишитих виробів.

Волого-теплову обробку виробу потрібно виконувати справною праскою, стоячи на гумовому килимку. Прасування виконується на прасувальній дошці, або столі, покритому повстю чи сукном і зверху застеленому білою тканиною.

Електропраски бувають різної ваги від 2 кг. до 6 кг. Найбільш зручні електропраски з терморегулятором, що дає змогу регулювати температуру нагрівання робочої поверхні праски від 100^о до 250^оС. необхідно дотримуватись режиму (прасування ) волого-теплової обробки різних тканин, адже надмірне нагрівання праски зменшує міцність тканини, стійкість до багаторазових згинів та стирання, змінює її колір.

Прасують з виворітного боку в напрямку ниток основи, бо нитки піткання витягуються нерівномірно і можуть викликати зморшки. Дуже уважно прасувати місце з вишивкою. Прасування з виворітного боку зберігає рельєфність і красу вишивки.

г) Робота з інструктивною карткою.

Монтування – це складання вишитого виробу у купон.

Купон чоловічої сорочки складаються у вигляді прямокутника довжина якого 46+ 0,5 см, ширина 26+0,3 см.

Складання станка:

Станок кладеться до поверхні стола лицевою стороною. Від центру вишивки відміряється в обидві сторони по 13 см і сторони загортаються до виворітної сторони. Від глибини горловини по довжині станка в одну і другу сторону відміряють по 46 см, краї загортають і станок складають навпіл.

Складання рукава:

Від середньої повздовжньої лінії рукава відміряють в обидві сторони по 20 см., сторони загортають, рукав складають у двоє і вкладають всередину станка так, щоб низ рукавів виступав у верхній частині купона з обох його сторін на ширину вишивки.

У сорочках «українка» на верхньому краю станка розміщують комір, а в «чумачках» і «гуцулках» - комір-стійку, під якими в центрі переду прикріпляють удвоє складений шнурок з китичками. Монтуючи купон, слід дотримуватися встановлених розмірів його, деталі купона скріплювати бавовняними нитками такого самого кольору, як тканина.

 

 

Шнурок для зав’язування коміра скручують з чотирьох пучків муліне (24 окремі нитки), колір яких повинен відповідати кольорам вишивки. Довжина готового шнурка 44 см. До шнурка прикріплюються китиці довжиною 3 см. Для китиці беруть пасмо муліне ( тобто 24 нитки) складають на довжину розгорнутої китиці і заправляють у шнурок, що роздвоюється. Після цього китицю складають навпіл і у верхній частині, відступивши 1 см, перев’язують, рівняють ножицями кінці ниток.

4. Підсумок виконання практичної роботи;

а) демонстрація виконаного завдання (міні перегляд)

б) аналіз типових помилок4. Підсумок виконання практичної роботи;

а) демонстрація виконаного завдання (міні перегляд)

б) аналіз типових помилок

в) оцінювання.

5. Визначення домашнього завдання: Упакування готового виробу  виконання та закріплення бірки.