Виколювання або солов’їні вічка

«Виколювання» або «солов'їні вічка» як само­стійну техніку майже не вишивають, їх застосовують у поєднанні з іншими техніками, зокрема: лиштвою, зерно­вим виводом, вирізуванням. Виколювання належить до лічильних стягувальних швів. У народній вишивці виколювання виконують радіальними стібками , якими розтягують нитки полотна від центра виколки. Цей шов шиють у вигляді квадратиків і кружечків,обметаних стібками двобічної гладі або петельного шва в один чи два ходи. Ці фігурки мають різну назву. Для вишивання солов'їних вічок іноді застосовують дерев'яні загострені палички (виколки), якими розтягують нитки тканини для того, щоб дірочка була більшою.

Шити починають зліва зверху вниз. Коли виконують окремі солов'їні віч­ка, то шиють всю фігурку зразу, а коли їх розміщують зигзагоподібною лама­ною лінією, то спочатку вишивають одну сторону, а дійшовши до кінця ламаної лінії, виконують другу сторо­ну. За таким способом солов'їні вічка з лицьового і виворітного боків вихо­дять однакові, в них немає переколів попід нитками і не пропускаються настилки.